проволікатися

проволікатися: -а́юся, -а́єшся, недок., проволокти́ся, -очу́ся, -о́чешся і проволочи́тися, -лочу́ся, -ло́чишся, док.

1) перев. док. Тягнучись, повільно переміщатися по поверхні чого-небудь.

2) розм. Дуже повільно рухатися (від старості, утоми і т. ін.).

3) розм. Дуже повільно минати для кого-небудь (про час). || безос.

4) тільки док., розм. Волочитися (у 3 знач.) якийсь час.

5) тільки недок. Пас. до проволікати.

Игры ⚽ Нужен реферат?

проволікатися — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
проволоктися — див. проволікатися … Український тлумачний словник
проволочитися — див. проволікатися … Український тлумачний словник
минати — I = минути 1) (пересуваючись, залишати позаду / збоку; іти, їхати, пливти, летіти не зупиняючись, не звертаючи уваги), о(б)минати, о(б)минути, поминати, поминути, проминати, проминути, лишати, лишити (у сполуч. зі сл. за собою ) Пор. обминати I… … Словник синонімів української мови
зволікати — 1) (з чим і без додатка повільно робити що н., не поспішати з чимось), тягти, тягнути, затягувати (що, з чим і без додатка), баритися (з чим і без додатка), зволікатися, проволікати (що й без додатка), марудити, м ятися, чухатися 2) див. згрібати … Словник синонімів української мови

Словари и энциклопедии на Академике